Молитва за упокій душі померлого

«Наша Парафія»

Парафія святого Архистратига Михаїла, Київ, Пирогів

• Про нас і наш сайт
• НОТИ
• Медіа-книга
• Бібліотека
• Дитяча сторінка
• Гостьова книга
• Контакти

Молитви за померлих

1. Упокой, Господи, душі рабів Твоїх (імена), прости їм усі гріхи їх, вільні і невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і сотвори їм вічную пам’ять. (Цю коротку молитву слід читати якомога частіше).
2. Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як Благий і Чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували. Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой, бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

З панахиди :

Глибиною мудрости чоловіколюбно Ти все будуєш
і добро всім пода­єш. Єдиний Сотворителю,
упокой, Господи, душу спочилих рабів Твоїх,
бо вони надію поклали на Тебе,
Творця і Промислителя і Бога нашого.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тебе, твердиню і пристановище
і молитвеницю угодну перед Богом ми маємо,
що Його породила єси,
Богородице Неневісна, вірних спасіння.

Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю.
О коли б і мені знайти до нього шлях через каяття!

Я загублене ягня;
озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.
Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.

Святії мученики!
Ви проповідували про Христа — Божого Агнця,
і, як ягнята, замучені були
і перейшли до життя, що ніколи не старіє, а вічно існує.
Щиро ж благайте Христа,
щоб і нам подав відпущення гріхів.

Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Всі ви, що шляхом вузьким і скорботним ходили,
хрест, як ярмо, в житті взявши,
і Мене наслідували вірою,
прийдіть і втіштеся славою
і вінцями небесними,
що Я приготував вам.

Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.

Я несказанної Твоєї слави образ,
хоч і ношу на собі рани гріховні;
зглянься на Твоє створіння, Владико,
і очисти Твоїм милосердям,
і жадану вітчизну подай мені,
в раю знову мене оселивши.

Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.

З нічого Ти мене колись сотворив
і божественним Твоїм образом підніс,
за порушення ж заповіді
знову в землю, з якої взяв мене, повернув.

Піднеси ж до первісної подоби Твоєї,
щоб давню красу мені оновити.

Благословен єси, Господи,
навчи мене заповітів Твоїх.
Упокой, Боже, рабів Твоїх
і осели їх в раю,
де всі святі, Господи,
і праведники сяють, як світила.

Упокой, Господи, рабів Твоїх,
не пам’ятаючи про всі їх гріхи.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Трисяйвість Єдиного Божества
побожно славимо співами:
Свят єси, Отче Безпочатковий,
Безпочатковий же Сину і Божественний Душе,
просвіти нас, що вірою Тобі служимо;
і з вічного вогню визволи.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Радуйся, Чистая,
що Бога тілом породила на спасіння всіх,
Через Тебе рід людський знайшов спасіння;
о коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомогою,
Богородице Чиста і Благословенна.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в оселях Своїх, як про це написано, і прости як Милосердний всі гріхи їх, вільні і невільні, і все, чим згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче. Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Христе Боже, що від Діви Світові засяяв і через Неї й нас синами світла показав, помилуй нас.
Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.
Сам Один єси Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, із землі створені, і в ту ж землю повернемось. Бо так ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: «Земля єси, і в землю повернешся». Туди ж і ми, всі люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: «Алилуя, алилуя, алилуя».
З духами спочилих праведників душу рабів Твоїх (раба Твого), Спасе, упокой і прийми їх (його) до блаженного життя Твого, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу рабів Твоїх, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові. Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу рабів Твоїх упокой.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Єдина Чиста і Непорочная Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі їх.

Навіщо молитися за померлих?

Небіжчик не може виправити жодного свого гріха, не може покаятися. Тому душам померлих часто буває страшно й погано. Але Господь і тут змилосердився і дозволив Церкві (всім нам) молитися за померлих, щоб вони отримали прощення гріхів та упокоїлися, тобто знайшли спокій та радість. Іншого способу отримати полегшення у померлих немає.

У храмі Божому за спочилих необхідно замовляти:

1. поминання на літургії (головному Богослужінні);
2. панахиду (милостиню за спочилого: хліб як символ найпотрібнішого, що може дати тільки один Господь; олію як символ милості, котрої просимо у Господа; інші продукти, крім м’яса).В міру сил подають бідним.

Читайте також «Молитовник за спочилих». Брошуру видано видавничим відділом нашої парафії у 2009 році.

Опубліковано: 06.01.2009; востаннє змінено: 05.04.2017.

Молитва за упокій душі померлого

МОЛИТВА ЗА ПОМЕРЛИХ

Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх (імена) і всіх спочилих родичів та добродійників моїх, і прости їм усі гріхи вільні і невільні, і даруй їм Царство Небесне. Упокой – прийми їх у вічне блаженне життя разом зі святими; спочилих – тих, що заснули, так ми називаємо померлих, тому що люди після смерті не знищуються, а душі їхні відокремлюються від тіл і переселяються з цього життя в інше, небесне. Там вони перебувають до часу загального воскресіння, яке настане після другого пришестя Сина Божого, коли за Його словом душі померлих знову з’єднаються з тілом, – люди оживуть, воскреснуть. І тоді всі отримають за заслугами: праведні – Царство Небесне, блаженне, вічне життя, а грішники – вічну кару; гріхи вільні – гріхи, вчинені з власної волі; невільні – поза волею, з примусу або з невідання; Царство Небесне – вічне блаженне життя з Богом.

Літанія за душі померлих вірних (Католицька молитва):

Киріє елейсон, Христе елейсон, Киріє елейсон.

Христе, почуй нас, Христе, вислухай нас,

Отче неба, Боже, змилуйся над душами, що терплять в чистилищі.

Сину, Відкупителю світу, Боже, змилуйся над душами, що терплять в чистилищі.

Духу Святий, Боже, змилуйся над душами, терплять в чистилищі.

Пресвята Маріє, Царице Всіх Святих, молися за душі, що терплять в чистилищі.

Святий Михаїле, провіднику до неба праведних душ, молися за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Ангели Хоронителі, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Патріархи і Пророки, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Апостоли і Євангелісти, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Учні Господні, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Мученики і Мучениці, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Єпископи і Визнавці святої віри, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Священики і Священнослужителі, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Монахи і Пустельники, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Святі Дівиці і Вдови, моліться за душі, що терплять в чистилищі.

Всі Святі і Святий Боже, будь їм милостивий.

Прости їм, Господи.

Через народження Твоє, визволи їх, Господи.

Через Хрест і Твою Муку, визволи їх, Господи.

Через смерть і поховання Твоє, визволи їх, Господи.

Через славне Воскресіння Твоє, визволи їх, Господи.

Через чудове Вознесіння Твоє, визволи їх, Господи.

Через ласку Духа Святого Утішителя, визволи їх, Господи.

Через сім мечів болю Пресвятої Діви Марії, визволи їх, Господи.

Спасителю світу, просимо Тебе за душі єпископів і інших духовних осіб, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі різних урядників, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі батьків, братів, сестер і нашої родини, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі доброчинців наших, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі приятелів наших, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі і тих, які несподівано, без прийняття Найсвятіших Тайн зійшли з цього світу, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю, Ісусе Христе, просимо Тебе за душі, які померли в цій парафії, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі, тіла яких поховані на цьому цвинтарі, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі, тіла яких не мали християнського поховання, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі доброчинців Церкви і інших святих місць, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі тих, які, перебуваючи на світі, побожно молилися за померлих, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі тих, які найдовше або найбільше терплять, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі тих, за яких найбільше зобов’язані молитися, визволи їх від мук чистилища.

Спасителю Ісусе Христе, просимо Тебе за душі, за яких Ти краще знаєш, о Боже, і бажаєш, аби ми молилися, визволи їх від мук чистилища.

Щоб душі всіх померлих зволив допустити до вічного відпочинку, просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Щоб душі всіх живих зволив заохотити до набоженства за душі померлих, просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Щоб зволив ласкаво прийняти на святій Літургії згадування всіх священиків за душі померлих, просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Щоб негідні наші прохання зволив милостиво прийняти, просимо Тебе, вислухай нас, Господи.

Агнче Божий, що відкупив гріхи світу, прости їм, Господи.

Агнче Божий, що відкупив гріхи світу, вислухай нас, Господи!

Агнче Божий, що відкупив гріхи світу, Тебе благаємо, змилосердися над нами, Господи.

Киріє елейсон, Христе елейсон, Киріє елейсон.

Від вогню пекельного визволи їх, Господи. Господи, вислухай молитви наші, а благання наше нехай прийде до Тебе.

Молимося (Католицька молитва):

Господи Ісусе Христе, Ти за відкуплення людського роду витерпів Муку і зазнав найболіснішої смерті, був похований і силою Своєю повстав з гробу, а вкінці вознісся на небо, щоб бути нашим Посередником перед Отцем Небесним, Суддею живих і померлих, — покірно просимо, зволь дати душам померлих вірних вічний спочинок в благословенному місці Святих Твоїх. Ти, що живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Молитва за душі в чистилищі (Католицька молитва):

О безконечно милосердний Боже, змилуйся над душами всіх померлих християн, які затримані в чистилищі. Дозволь, щоб їхні зітхання і гаряче прагнення звільнитися від терпінь, прагнення ввійти до вічного Твого Царства дійшли до Трону Твоєї ласки. У винагороду за те, що винні ще Твоїй справедливості, жертвую Тобі все, що Твій улюблений Син на землі вчинив і витерпів. За їхнє опущення і недбальство, прийми, о найласкавіший Отче, надмір Його вчинків і заслуг; за зневаги, які Тобі спричинили — Його терпіння і Рани, а за кари, які ми ще повинні спокутувати -тяжку смерть, яку за них прийняв. Дозволь, щоб Дорогоцінна Кров Господа нашого Ісуса Христа, яка проливалася і за душі померлих, послужила їм для очищення та спасіння. Вияви їм, Отче Небесний, Твоє безмежне милосердя і прийми їх до вічного спокою, щоб у небі, разом зі Святими Твоїми неустанно Тебе величали і прославляли. Амінь.

Молитва за скончавшихся внезапной (скоропостижной) смертью

Неисповеди́мы судь­бы́ Твои́, Го́споди! Неиз­сле­ди­мы пути́ Твои́! Дая́й дыха́ние вся́кой тва́ри и вся́ от не су́щих в бытие́ приведы́й, Ты́ о́вому посыла́еши А́нгела сме́рти в Де́нь, его́же не ве́сть, и в ча́с, его́же не ча́ет; о́ваго же исхища́еши из руки́ сме́рти, да́руеши живо́т при после́днем изды­ха­нии; о́вому долготерпи́ши и дае́ши вре́мя на покая́ние; о́ваго же, я́ко зла́к, сече́ши мече́м сме́рти во еди́ном часе́, во мгнове́нии о́ка; о́ваго поража́еши гро́мом и мо́лниею, о́ваго сожига́еши пла́менем, о́ваго же предае́ши в сне́дь звере́м дуб­рав­ни­им; о́вых повелева́еши поглоти́ти волна́м и без­днам морски́м и про­па­стям земны́м; о́вых похища́еши я́звою губи́тельною, иде́же сме́рть я́ко жнец пожина́ет и разлуча́ет отца́ или́ ма́терь от ча́д и́х, бра́та от бра́та, супру́га от супру́ги, младе́нца отторга́ет от ло́на ма́терняго, без­ды­хан­ны­ми поверга́ет си́льных зем­ли́, бога́тых и убо́гих. Что́ у́бо сие́ е́сть? Ди́вное и недоумева́емое на́ми смотре́ние Твое́, Бо́же! Но Го́споди, Го́споди! Ты́ то́кмо Еди́н, ве́дый вся́, ве́си, чесо́ ра́ди быва́ет сия́ и чесо́ ра́ди бы́ть, я́ко ра́б Твое́й (раба́ Твоя́) (и́мя) во еди́но мгнове́ние о́ка поже́рт(-та́) бы́сть зия­ни­ем сме́рти. А́ще наказу́еши за мно́гая, тя́жкия прегреше́ния его́ (ея́), мо́лим Тя́, Многоми́лостиве и Всеми́лостиве Го́споди, да не я́ростию Твое́ю обличи́ши его́ (ю́) и нака́жеши вконе́ц, но, по бла́гости Твое́й и по безприкла́дному Тво­е­му́ милосе́рдию, яви́ ему́ (е́й) ве́лию ми́лость Твою́ в проще́нии и оставле́нии грехо́в. А́ще ли же усоп­ший(-шая) ра́б Тво́й (раба́ Твоя́), в житии́ се́м помышля́я Де́нь Су́дный, позна́ свое́ окая́нство и воз­же­ла́ при­не­сти́ Тебе́ пло­ды́ достой­ные покая́ния, но не дости́же сего́, зане́ по́зван(-на) бы́сть Тобо́ю в де́нь, его́же не веда, и в ча́с, его́же не жда, того́ у́бо ра́ди па́че мо́лим Тя́, Преблаги́й и Премилосе́рдый Го́споди, несоде́ланное покая́ние, е́же ви́десте о́чи Твои́, и неокон­чен­ное де́ло спасе́ния его́ (ея́) испра́ви, устро́й, совер­ши́ Твое́ю неизрече́нною бла́гостию и человеколю́бием; еди́ну бо наде́жду и́мамы на Твое́ безконе́чное милосе́рдие: у Тебе́ бо су́д и наказа́ние, у Тебе́ пра́вда и неистощи́мая ми́лость; Ты́ наказу́еши, вку́пе же и ми́луеши; бие́ши, вку́пе же и прие́млеши; приле́жно мо́лим Тя́, Го́споди Бо́же на́ш, не нака­жи́ внеза́пу позван­но­го(-ую) к Тебе́ Стра́шным Судо́м Твои́м, но поща­ди́, поща­ди́ его́ (ю́) и не отри́ни от лица́ Тво­е­го́. О, стра́шно внеза́пу впа́сти в ру́це Твои́, Го́споди, и предста́ти на су́д Тво́й нелицеприя́тный! Стра́шно отъ­и­ти́ к Тебе́ без благода́тнаго напу́тствия, без Покая́ния и причаще́ния Святы́х Твои́х стра́шных и животворя́щих Та́йн, Го́споди! А́ще внеза́пу усоп­ший(-шая) приснопомина́емый(-мая) на́ми ра́б Тво́й (раба́ Твоя́) толи́ко мно­го­гре­шен(-на), толи́ко пови́нен(-на) е́сть осужде́нию на Твое́м пра́ведном суде́, мо́лим Тя́, умилосе́рдися над ни́м (не́ю), не осу­ди́ его́ (ю́) на ве́чное муче́ние, на ве́чную сме́рть; потер­пи́ на́м еще́, да́ждь на́м дол­го­ту́ дни́й на́ших, е́же моли́тися Ти́ по вся́ дни́ о усо́пшем(-шей) ра́бе Твое́м(-е́й), до́ндеже услы́шиши на́с и прии́меши ми́лостию Твое́ю внеза́пу отше́дшаго(-ую) к Тебе́; и да́ждь на́м, Влады́ко, омы́ти гре­хи́ его́ (ея́) слеза́ми сокруше́ния и воз­ды­ха­ни­я­ми на́шими пред Тобо́ю, да не низведе́н(-на) бу́дет по грехо́м свои́м на ме́сто муче́ния ра́б Тво́й (раба́ Твоя́) (и́мя), но да всели́тся в ме́сто упокое́ния. Ты́ Са́м, Го́споди, повелева́еши ударя́ти в две́ри милосе́рдия Тво­е­го́, мо́лим Тя́ у́бо, Преще́дрый Царю́, и не преста́нем умоля́ти Твое́ милосе́рдие и взыва́ти с ка́ющимся Дави́дом: поми́луй, поми́луй раба́ Тво­е­го́ (рабу́ Твою́), Бо́же, по вели́цей Твое́й ми́лости. А́ще же недо­воль­но Ти́ слове́с на́ших, сего́ ма́лаго моле́ния на́шего, умоля́ем Тя́, Го́споди, ве́рою в спаси́тельныя заслу­ги Твои́, упова́нием на иску­пи­тель­ную и чудо­дей­ствен­ную си́лу Тво­ея́ же́ртвы, принесе́нныя Тобо́ю за гре­хи́ все­го́ ми́ра; мо́лим Тя́, о Сладча́йший Иису́се! Ты́ еси́ А́гнец Бо́жий, взе́мляй гре­хи́ ми́ра, распны́йся ра́ди на́шего спасе́ния! Мо́лим Тя́, я́ко Спаси́теля и Искупи́теля на́шего, спа­си́ и поми́луй и ве́чныя му́ки изба́ви ду́шу прис­но­по­ми­на­е­ма­го(-ыя) на́ми внеза́пу усо́пшаго(-шия) раба́ Тво­е­го́ (рабы́ Тво­ея́) (и́мя), не оста́ви его́ (ю́) поги́бнути во ве́ки, но сподо́би дости́гнути ти́хаго приста́нища Тво­е­го́ и упоко́й та́мо, иде́же вси́ святи́и Твои́ упокоева́ются. Вку́пе же мо́лим Тя́, Го́споди Иису́се Хри­сте́ Бо́же на́ш, при­и­ми́ ми́лостию Твое́ю и все́х внеза́пу преста́вльшихся к Тебе́ рабо́в Твои́х (име­на́), и́хже вода́ пок­ры́, тру́с объя́т, уби́йцы уби́ша, о́гнь попа­ли́, гра́д, сне́г, мра́з, го́лоть и ду́х бу́рен умертви́ша, гро́м и мо́лния попа­ли́, губи́тельная я́зва пора­зи́, или́ ино́ю ко́ею вино́ю умре́ша, по Тво­е­му́ изволе́нию и попуще́нию, мо́лим Тя́, при­и­ми́ и́х под Твое́ благоутро́бие и вос­кре­си́ и́х в жи́знь ве́чную, святу́ю и блаже́нную. Ами́нь.

Пере­вод: Неис­по­ве­ди­мые судь­бы Твои, Гос­по­ди! Не иссле­до­ва­ны пути Твои! Ты даёшь дыха­ние любо­му тво­ре­нию и всё при­вёл от небы­тия в бытие, Ты одно­му посы­ла­ешь Анге­ла смер­ти в день, его же не зна­ет, и час, его же не ожи­да­ет; ино­го же похи­ща­ешь из руки смер­ти, дару­ешь ему жизнь при послед­нем изды­ха­нии; дру­го­го дол­го тер­пишь и даёшь вре­мя на пока­я­ние; ино­го же, слов­но колос, тот­час, во одно мгно­ве­ние ока, сечёшь мечом смер­ти; дру­го­го уда­ря­ешь гро­мом и мол­нией, ино­го сжи­га­ешь огнём, дру­го­го отда­ёшь в пищу лес­ным живот­ным; иных Ты пове­ле­ва­ешь погло­тить вол­нам и пучине мор­ской и про­па­стям зем­ным, дру­гих похи­ща­ешь смер­тель­ны­ми болез­ня­ми, когда смерть, слов­но жнец, кото­рый жнёт и раз­лу­ча­ет, отца или мать от сво­их детей, бра­та от бра­та, мужа от жены, мла­ден­ца отры­ва­ет от гру­ди мате­ри, без­ды­хан­но повер­га­ет силь­ных зем­ли, бога­тых и убо­гих. Что это? Див­ный и не пости­га­е­мый нашим умом Твой про­мы­сел, Боже! Но Гос­по­ди, Гос­по­ди! Ты толь­ко Один зна­ешь всё, для чего это нуж­но и для чего это было, когда раб Твой (раба Твоя) (имя) в одно мгно­ве­ние ока был погло­щён (погло­ще­на) смер­тью, когда та зев­ну­ла. Если нака­зы­ва­ешь за мно­гое и тяжё­лы его (её) гре­хи, молим Тебя, Мно­го Мило­сти­во­го и Все­ми­ло­сти­во­го Гос­по­да, да не яро­стию Сво­ею осу­дишь его (её) и без­воз­врат­но нака­жешь, но, по бла­го­сти Сво­ей и по несрав­нен­ной мило­сти Сво­ей, яви ему (ей) вели­кую милость Свою в про­ще­нии и остав­ле­нии гре­хов. Если же усоп­ший (усоп­шая) раб Твой (раба Твоя) в сей жиз­ни вспо­ми­нал (вспо­ми­на­ла) о Суд­ном Дне, позна­вая своё ока­ян­ство и желая при­не­сти Тебе пло­ды достой­но­го пока­я­ния, но не успел сего достиг­нуть, был позван (была позва­на) Тобою в день, кото­ро­го не знал (зна­ла), и в час, кото­ро­го не ждал (жда­ла), поэто­му молим Тебя, Пре­б­ла­гий и Пре­ми­ло­сти­вый Гос­подь, не про­из­ве­дён­ное пока­я­ние, кото­рое виде­ли очи Твои, и неокон­чен­ное дело спа­се­ния его (её) исправь, устрой, совер­ши Сво­ею неиз­ре­чен­ною бла­го­стию и чело­ве­ко­лю­би­ем; одну име­ем надеж­ду на Твое бес­ко­неч­ное мило­сер­дие: у Тебя суд и нака­за­ние, у Тебя прав­да и неис­ся­ка­е­мая милость; Ты нака­зы­ва­ешь, а вме­сте с тем и милу­ешь; бьешь, а вме­сте с тем и при­ни­ма­ешь; при­леж­но молим Тебя, Гос­подь и Бог наш, не нака­зы­вай вне­зап­но позван­но­го (позван­ную) к Тебе Страш­ным Тво­им Судом, но поща­ди, поща­ди его (её) и не отверг­ни от Сво­е­го Лица! О, страш­но вне­зап­но попасть в Твои руки, Гос­по­ди, и пред­стать на Твой нели­це­при­ят­ный Суд! Страш­но пред­стать перед Тобой без бла­го­дат­но­го напут­ствия, без Пока­я­ния и при­ча­ще­ния Свя­тых Тво­их страш­ных и живо­тво­ря­щих Тайн, Гос­по­ди! Если вне­зап­но усоп­ший (усоп­шая) непри­ста­но поми­на­е­мый (поми­на­е­мая) нами раб Твой (раба Твоя) мно­го­греш­ный (мно­го­греш­ная), повин­ный (повин­ная) осуж­де­нию на Тво­ём пра­вед­ном суде, молим Тебя, про­яви мило­сер­дие над ним (нею), не осу­ди его (её) на веч­ные муки, веч­ную смерть; потер­пи нас ещё, дай нам как мож­но боль­ше дней, что­бы молить­ся Тебе во все дни о рабе Тво­ём (о рабе Тво­ей), до тех пор пока Ты услы­шишь нас и возь­мёшь вне­зап­но отшед­ше­го (отшед­шую) к Тебе по мило­сти Тво­ей; и дай нам, Вла­ды­ка, омыть гре­хи его (её) наши сле­за­ми рас­ка­я­ни­ем и воз­ды­ха­ни­ем о их совер­ше­нии перед Тобою, да не будет низ­ве­ден (низ­ве­де­на) из-за гре­хов сво­их на место муче­ния раб Твой (раба Твоя) (имя), но да посе­лит­ся в место покоя. Ты Сам, Гос­по­ди, пове­ле­ва­ешь сту­чать­ся в две­ри мило­сер­дия Тво­е­го (см.: Мф.7:7 ), молим Тебя, Пре­щед­рый Царь, и не пере­ста­ём умо­лять Твоё мило­сер­дие и взы­вать с каю­щим­ся Дави­дом: Поми­луй! Поми­луй раба Тво­е­го (рабу Твою), Боже, по вели­кой Тво­ей мило­сти ( Пс.50:1 )! Если же Тебе недо­ста­точ­но молитв слов наших, после мало­го наше­го моле­ния, умо­ля­ем Тебя, Гос­по­ди, верой в спа­си­тель­ные заслу­ги Твои, упо­ва­ни­ем на иску­пи­тель­ную и чудо­дей­ствен­ную силу Тво­ей жерт­вы, при­не­сён­ной Тобой за гре­хи все­го мира; молим Тебя, о Слад­чай­ший Иисус! Ты — Агнец Божий, кото­рый берёт на Себя гре­хи мира (см.: Ин.1:29 ) и рас­пи­на­ет­ся ради наше­го спа­се­ния! Молим Тебя, Спа­си­те­ля и Иску­пи­те­ля наше­го, спа­си, и поми­луй, и изба­ви от веч­ной муки душу непри­ста­но поми­на­е­мо­го (поми­на­е­мую) нами вне­зап­но усоп­ше­го (усоп­шей) раба Тво­е­го (рабы Тво­ей) (имя), не оставь его (её) погиб­нуть навсе­гда, но спо­до­би достиг­нуть тихо­го при­ста­ни­ща Тво­е­го, и упо­кой там, где все Твои свя­тые упо­ко­е­ва­ют­ся. Вме­сте же молим Тебя, Гос­подь и Бог наш Иисус Хри­стос, Сво­ей мило­стью при­ми и всех вне­зап­но пре­став­ль­ших­ся к Тебе рабов Тво­их (име­на), их же покры­ла вода, схва­ти­ло зем­ле­тря­се­ние, уби­ли убий­цы, попал в огонь или умер­ли от гра­да, сне­га, моро­за, голо­да и от бури, попа­ла гром с мол­нией, пора­зи­ла смер­тель­ная болезнь, или по какой-либо иной умер­ли при­чине, по Тво­ей воле и допу­ще­нию, молим Тебя, при­ми их под Свою милость и вос­кре­си их в жизнь веч­ную, свя­тую и бла­жен­ную. Аминь.

Як молитися за померлу людину в перші дні після смерті?

В кінці чинопослідування знаходиться особливе молитовне звернення до Бога зі згадуванням імені покійного: «Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі і надї на життя вічне, представленого раба Твого, брата нашого (ім’я). » Після цієї молитви читають «Вічна пам’ять рабу Твоєму (ім’я), Господи». Чинопослідування читається від особи померлого з тією метою, щоб милосердя Боже, за нашою молитвою про померлого, полегшило гіркоту розлуки душі і тіла. Ось молитовні прохання з цього канону: «Відкрию уста мої, Спасе, навчи мене молитися, Милосердний, за нині представленого, щоб упокоїтися душі його, Владико» (Пісня 1). «Єдино Чиста і Непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його» (із початкового тропаря). Потім протягом трьох днів над померлим читають Псалтир. Псалтир починають читати так як і Канон, а після молитви до Святої Тройці читають псалми. Псалтир поділено на двадцять великих частин (кафізм), перед кожною кафізмою повторюється: «Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу; прийдіть, поклонімось до Христа, Царя нашого, Бога; прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого. «

Псалтир читається безперервно, вдень і вночі над тілом християнина, весь той час, поки померлий не буде похований. Оскільки у перші три дні у рідних багато роботи над організацією похорону, то звершувати читання Псалтиря за покійником може кожен благочестивий мирянин. Не без причини і не без мети Церква з давнього часу встановила читання над померлим Псалтиря, а не якоїсь іншої книги Святого Писання. Псалтир відтворює багатообразні почуття нашої душі. Вона співчуває і нашій радості, і нашій скорботі, дає багато втіхи у наші скорботні серця. Ця книга така, що кожен, хто молиться і читає її, може промовляти слова її, як свої власні. Тому, коли чуєш над гробом християнина монотонний голос читання читця, уявляєш, що молитва богонатхненного царя-пророка Давида немовби промовляються замовклими устами самого померлого. Він наче сам із гробу молить милосердя Боже про своє помилування.

Про смерть померлого треба якнайшвидше сповістити місцевого священика, який може відслужити: «Чинопослідування по відходу душі від тіла» і благословити читання Псалтиря. Священика також завчасно сповіщають про час похорону.

Винесення тіла. За вченням Православної Церкви душа людини на третій день після смерті проходить страшні митарства, тоді як тіло її лежить бездиханне і мертве. В цей час душа померлого має велику потребу в допомозі Церкви. Щоб полегшити перехід душі до іншого життя, над гробом православного християнина читається канон і Псалтир, а в церкві звершується чин похорону.

За годину чи півтори до винесення гробу з будинку (зазвичай на третій день після смерті), над тілом померлого ще раз читається «Чинопослідування по відходу душі від тіла», і священик служить літію за померлого.

Домовину виносять з будинку обличчям померлого до виходу. При виносі тіла хор співає пісню на честь Святої Трійці: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас» на знак того, що померлий за життя сповідував Живоначальну Трійцю і тепер переходить у царство безтілесних духів, що оточують Престол Вседержителя і безперестанно співають Йому трисвяту пісню.

На подвір’ї біля тіла померлого священик читає Євангеліє і дає його цілувати рідним померлого. Похоронна процесія іде до Церкви таким порядком: люди з (Євангелієм) хрестом, з хоругвами, священик і хор, ті, які несуть тіло померлого, а потім люди, що прийшли на похорон.

У храмі домовину з тілом померлого кладуть посередині обличчям до вівтаря і з чотирьох сторін домовини запалюють свічки на Світильниках. Служба похорону складається із піснеспівів, в яких коротко зображується все життя людини. За порушення заповіді вона знову повертається в землю, з якої взята: «Сам один єси безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні, з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так повелів Ти, мій Сотворителю і сказав мені: «земля єси і в землю повернешся». Туди ж і ми, всі люди підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: алилуя, алилуя, алилуя».

Незважаючи на безліч гріхів, людина не перестає бути образом слави Божої і тому свята Церква молить Владику і Господа за Його невимовною милістю простити померлому гріхи і удостоїти його Царству Небесного. «Зі святими упокой, Христе, душу раба Твого, де немає недуги, ні смутку, ні зітхання, а життя безконечне». Щоб не залишити в скорботному серці місця для смутку, журби і сумнівів, які можуть творінь Божих (людини), святий апостол Павло підносить свій обнадійливий голос, переносить наші думки за межі могили і розкриває перед нами дивовижні таємниці майбутнього славного перетворення людського тіла: «Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають. Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, які живемо, і залишимося до пришестя Господнього не попередимо померлих, тому що Сам Господь в час сповіщення, при голосі Архангела і труби Божої зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; потім ми, що лишились живими, разом із ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря, і так завжди з Господом будемо» (1 Сол. 4:13-17).

Нарешті Сам Ісус Христос, устами священика втішає і обнадіює нас, проливає відраду і радість у серце, розбите горем і смутком — читається заупокійне Євангеліє від Іоана: «Поправді, поправді кажу вам, наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть» (Ів. 5;24-30). Після прочитання Апостола і Євангелія священик читає прощенну молитву. Цією молитвою благається Господа про прощення від гріхів, які, можливо, були у померлого і померлий з миром відходить у загробний світ. Текст цієї молитви, за звичаєм, тут же кладеться в праву руку померлого його рідними. Останнє цілування і прощання з померлим звершується при співі зворушливих стихир (молитов): «Прийдіть, віддаймо останнє цілування спочилому, браття, дякуючи Богові..» Рідні і знайомі померлого домовину з тілом обходять, просять з поклоном прощення за невільні образи і в останнє цілують померлого (вінчик на його голові, ікону або хрест на грудях). При виносі домовини з тілом із храму співається ангельська пісня «Трисвяте».

Померлого в могилу кладуть обличчям на схід за тим же звичаєм, за яким будують храми вівтарем на схід, — в очікуванні приходу світанку вічності, або другого приходу Христового і на знак того, що померлий іде від заходу життя до сходу вічності.

При опусканні домовини з тілом у могилу знову співають «Трисвяте». Люди, що проводять померлого в останню дорогу, перед закриттям могили вкидають по грудці землі на знак покори Божому присуду «Земля єси і в землю повернешся» (Бут.319). Хрест як символ спасіння підноситься над могилою кожного християнина. Померлий вірив у Розп’ятого на Хресті і спочиває сном смерті під тінню Хреста.

Під час похорону існує ще один звичай — закривати в домі дзеркала матерією. Це роблять з почуття благочестя, щоб ніщо не розсіювало скорботи і суму за гріхи перед Богом.

Молитва о новопреставленном

Умерший человек, с момента смерти которого прошло не более 40 дней, считается новопреставленным. Считается, что первые 2 дня душа умершего находится на земле и только на третий день переносится на небеса, где будет находиться до 40 дня. Православные молитвы об усопшем человеке помогают его душе пройти все воздушные мытарства, и способствуют прощению Господом свершенных земных прегрешений.

Молитва о новопреставленном до 40 дней

В период до 40 дней молитвы об усопшем человеке следует читать, следуя определенным правилам. Все дело в том, что со дня наступления смерти Господь призывает к себе своего раба и с этого момента начинается сложный и тернистый путь для определения места для души усопшего.

Текст молитвы, читать над телом усопшего до 3 дней

Третий день после смерти человека называется третинами. На данные сутки душа упокоившегося отправляется на небо. Поэтому очень важно все три дня возносить молитвы над телом и после похорон, чтобы душа не маялась, а получила временное успокоение.

Сразу после смерти совершается специальный обряд омовения и облачения покойного. После него близкие люди могут прочитать молитву-обращение к Ангелу Хранителю над телом покойного.

Звучит она следующим образом:

Молитва за упокой после похорон

Молитва за упокой сразу после похорон очень важна, так именно в этот момент душе очень важна поддержка живущих близких людей. Ни в коем случае нельзя относится небрежно к умершим людям, так как в этом случае Господь оценит такое отношение и не окажет снисходительности к душе умершего на Страшном Суде.

Считается, что после похорон лучше всего прочесть специальную молитву в храме. Это самая сильная молитва. С ее помощью можно вымолить прощение многих грехов покойного человека, которые он свершил при жизни.

Текст молитвы после похорон звучит так:

Молитва на 9 день после смерти

С третьего на девятый день на небесах душе усопшего показывают райские кущи. После этого ей придется блуждать по аду, переживая разные мытарства. Чтобы поддержать душу усопшего перед ожидаемыми испытаниями, в тот день рекомендуется обязательно устраивать поминки.

Молитва, которая читается на 9 день после смерти, звучит так:

Молитва к Пресвятой Богородице за новопреставленного

Очень сильной молитвой за новопреставленного является обращение к Пресвятой Богородице. При жизни Пречистая Дева Мария испытала много горя, связанного с потерей близких людей. Поэтому ее молитвы всегда успокаивают, но самое главное, то такие обращения обязательно учитываются Господом при вершении Суда.

Молитва об упокоении души новопреставленного

До 40 дней молитва к Пресвятой Богородице за новопреставленного звучит следующим образом:

Молитва о новопреставленном усопшем после 40 дней

После 40 дней молиться об упокоении усопшего, обращаясь к Пресвятой Богородице, нужно в специальные дни, а также тогда, когда в этом возникает внутренняя необходимость. Для этого не обязательно посещать. Можно возносить молитву Пречистой Деве Марии в домашних условиях перед ее образом.

Звучит молитва так:

Какие молитвы принято читать об усопших и зачем это нужно

Согласно канонам православной веры, умершие люди, если за них возносятся молитвы за упокоение души, получают облегчение, а иногда и освобождение от загробных Божьих наказаний за свершенные при земной жизни прегрешения. Об это говорит Святитель Иоанн в своей «Жизни после смерти».

Звучит это приблизительно так:

Поминовение новопреставленного должно обязательно проводиться на 3,9 и 40 день. При этом:

• В 3-й день после смерти поминальные молитвы читаются в честь тридневного Воскресения Иисуса Христа и образа Пресвятой Троицы.
• В 9-й день после смерти молитвенные обращения совершаются в честь девяти ангельских чинов, являющихся слугами Царя Небесного и ходатайствующих о помиловании усопшего.
• В 40 -й день, по преданию апостолов, основанием для молитв является сорокадневный плач израильтян о кончине Моисея.

После 40 дня особенно сильны поминовения на Литургии, которые совершаются священниками для упоминания усопших верующими подаются специальные записки. Следует понимать, что определенного установленного числа молитв, гарантирующих попадания душ в рай не существует. Живущие не могут ничего знать о Божьем Суде. Поэтому при каждом возможном случае следует подавать записку в храме перед проведением Литургии.

Кроме того поминальные молитвы важны для живущих, так как только с их помощью можно утолить скорбь разлуки с умершим человеком. Во время молитвенных обращений приходит понимание того, что христианство не связывает жизнь с концом всего. Она является переходным этапом, который предначертано Богом пройти любому человеку. Смерть с точки зрения христианства — это переход на другой, более совершенный уровень жизни. Душа бессмертна, поэтому провожать ее в другой мир всем живущим нужно не слезами, а молитвой за упокой души. А после того, как ее участь будет решена на Божьем Суде, необходимо поддерживать ее периодическим чтением молитв за упокой в определенные, назначенные Церковью дни. В это время читаются панихиды — общественные богослужения.

Молитва дітей за померлих батьків. Світла пам’ять. Вибачте за все, що було не так …

Кожен з нас з’явився на цьому світі завдяки двом людям – своїм батькам.

Сімейні обставини бувають різними, але батьків не вибирають. Одні розходяться, інші залишають своїх дітей, але є і по-справжньому міцні сім’ї.

Що змусило людину вчинити саме так, ніхто не знає. Але головне завдання кожного віруючого християнина – віддати свій священний обов’язок, повагу при житті й після смерті людям, які подарували йому життя.

Молитва за батьків

В юності нам здається, що батьки нас не розуміють. Але чим старшим стаєш, тим більше усвідомлюєш, наскільки вони мали рацію. Ми потребуємо їх мудрих порад найбільше тоді, коли їх поруч немає.

Щоб приховати почуття провини та сказати недомовлене, багато влаштовують пишні похорони, проводять дні на кладовищі й встановлюють на могилах дорогі пам’ятники. Але душі, що пішла, цього не потрібно. Набагато важливіша щира молитва за спочилих батьків, поминання на літургії та роздача милостині. Не дарма кажуть, людина жива, поки про неї пам’ятають.

У православ’ї є багато способів висловити повагу до померлого. Можна сходити в храм і подати записку на проскомидію для поминання на літургії, можна замовити панахиду або коротку літію, а можна помолитися вдома.

Молитва за всякого покійного

Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії життя вічного преставльшагося раба Твого, брата нашого (ім’я), як благий і чоловіколюбець, отпущаяй гріхи і потребляяй неправди, полегши, відпусти і прости всі вільна його гріхи й невільні, визволи його від вічної муки і вогню геенскаго, і даруй йому причастя і насолоду вічних Твоїх благих, призначених люблять Тебе: аще бо і згрішив, але не відступив від Тебе, і безсумнівною у Отця і Сина і Святого Духа, Бога Тебе в Троїце славімаго, верова, і Одиницю в Трійцю і Трійцю в Єдності православно навіть до останнього свого подиху сповідував. Тим же милостивий того буди, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми яко Щедрий упокій: несть бо людини, іже поживе і не згрішила. Але Ти Єдін єси крім усякого гріха, і правда Твоя правда навіки, і Ти єси Єдін Бог милостей і щедрот, і людинолюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва про померлого до 40 днів

«Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії життя вічного новопреставленого раба Твого (або раби Твоєї) (ім’я), ти благий і чоловіколюбець, що відпускає гріхи і знищує неправди, полегши, відпусти і прости всі вільні його гріхи й невільні, ставлячи його у святе друге пришестя Твоє, в причастя вічних Твоїх благ, їх же заради в Тебе Єдиного віримо, істинного Бога і Чоловіколюбця.

Бо Ти єси воскресіння і живіт, і спокій рабу Твоєму (ім’я), Христе Боже наш. І Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем і з Пресвятим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків, амінь.»

Серед земної суєти постарайся знайти час і приділити кілька хвилин в день для читання молитви за упокій душі покійних батьків.

Молитва за померлих батьків

«Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Ти сірих хранитель, скорботних пристановище і плачуть Утішитель.

Вдаюся до Тебе я, осиротілий, зітхаючи й плачучи, і молюсь Тобі: вислухай благання моє і не відверни лиця Твого від зітхань серця мого і від сліз очей моїх. Молюся Тобі, милосердний Господи, заспокой скорботу мою про розлуку з батьком (матерію) моїм (-ею) (ім’ярек), душу ж його (ея), яко сходять (ія) до Тебе з правдивою вірою в Тебе і твердою надією на Твою людинолюбство і милість, прийми в Царство Твоє Небесне.

Схиляюся перед Твоєю святою волею, що нею от’ят (-а) бисть у мене, і прошу Тебе, що не відніми точию від нього (нея або них) милості і благосердя Твого. Знаю, Господи, що Ти, Суддя світу цього, гріхи й нещастя отців наказуеші в дітях, онуках і правнуках аж до третього й четвертого роду: а й милуєшся отців за молитви і чесноти чад їх, онуків і правнуків.

З жалем і розчуленням серця благаю Тебе, милостивий Судіе, що не карай вічною карою померлого (-у) незабвеннаго (-у) для мене раба (-у) Твого (ю), батька (матір) мого (-ю) (ім’ярек), але відпусти йому (їй) всі провини його (ея) вільні й невільні, словом і ділом, і несвідомо створена ним (нею) в житії його (ея) зде на землі, і з милосердя і людинолюбства Твоєму, молитвами Пречиста Богородиці і всіх святих, помилуй його (ю) і вічної муки визволи.

Ти, милосердний Отче отців і чад! Даруй мені, у всі дні життя мого, до останнього подиху мого, що не переставати памятоваті про померлого батьку (матері) моєму (їй) в молитвах своїх, і умоляті Тебе, праведного Суддю, так вчініші його (ю) в місці світлому, у місці прохолодно і в місці покійного, з усіма святими, звідки я відбіжить всяка хвороба, печаль і зітхання.

Милостивий Господи! Прийми днесь раба Твого (Твоєї) (ім’ярек) теплу молитву мою край та віддай йому (їй) заплата Твоїм за труди і піклування виховання мого в вірі та християнській побожності, яко навчив (-ів) ма первее всього веде Тебе, свого Господа, благоговійно молитися Тобі, на Тебе Єдиного уповати в бідах, скорботах і хворобах і хранити Заповіді Твоя; за благопопеченіе його-(ея) про моє духовному успіху, за теплі приносив їм (нею) про мене моління перед Тобою і за все дари, ним (нею) випросив мені від Тебе, віддай йому (їй) Своєю милістю, Своїми небесними благами і радощами у вічному Царстві Твоєму.

Бо Ти Бог милостей і щедрот і людинолюбства. Ти спокій і радість вірних рабів Твоїх, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Смерть – це трагедія. Про неї ми вважаємо за краще не думати та продовжуємо жити звичайним життям. Але догляд в інший світ є неминучою частиною нашого духовного існування. Молитва за упокій батьків – це важливий вчинок, який обов’язково повинна виконувати жива людина.

Не забувай ходити в храм, звертайся до Господа в щоденній молитві, і вона допоможе знайти вихід з будь-якої, навіть безнадійної ситуації.

Яке б життя не прожив чоловік і які б вчинки не здійснював, в Царстві Божому ми всі єдині. Поминання померлих означає бажання допомогти душі людини й полегшити її страждання. Молися за живих і мертвих, і нехай Господь береже твою сім’ю.

Покажи статтю друзям в соціальних мережах, адже тут саме та інформація, про яку повинен знати кожен.